CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
4 Цар. 22
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

4-я книга Царств

Глава 22

1 Иосии было восемь лет, когда он начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме тридцать один год. Имя матери его Иедида, дочь Адаии, из Воцкафы.

2 И поступал он праведно пред очами Иеговы, и ходил во всем стезею отца своего Давида, и не уклонялся ни направо, ни налево.

3 В восемнадцатый год царя Иосии, послал царь Шафана, сына Ацалии, сына Мешулламова, тайнописца, в дом Иеговы, с приказанием:

4 Пойди к первосвященнику Хелкии, пусть он выдаст все серебро, принесенное в дом Иеговы, которое собрали от народа стоящие на страже у порога.

5 И пусть отдадут его в руки производителям работ, приставленным к дому Иеговы, а сии пусть раздают его работающим в доме, при починке повреждений дома:

6 Плотникам и строителям, и каменщикам, и на покупку дерев и тесаных камней, для починки дома.

7 Впрочем не требовать у них отчета в серебре, переданном в их руки, потому что они действуют на веру.

8 И сказал первосвященник Хелкия тайнописцу Шафану: я нашел в доме Иеговы книгу закона. И подал Хелкия книгу Шафану, и он прочитал ее.

9 И пришел тайнописец Шафан к царю, и принес царю ответ, и сказал: рабы твои высыпали серебро, найденное в доме, и передали его в руки производителям работ, приставленным к дому Иеговы.

10 И донес тайнописец Шафан царю, и сказал: книгу дал мне священник Хелкия, и читал ее Шафан пред царем.

11 Царь, услышав слова книги закона, разодрал одежды свои.

12 И дал царь повеление Хелкии священнику и Ахикаму, сыну Шафанову, и Ахбору, сыну Михенну, и Шафану тайнописцу, и Асии, царскому служителю, и сказал:

13 Пойдите, вопросите Иегову за меня и за народ и за всю Иудею, касательно слов сей найденной книги, потому что велик гнев Иеговы, который воспылал на нас, за то, что отцы наши не слушали слов сей книги, чтоб поступать согласно с предписанным нам.

14 И пошел Хелкия священник и Ахикам, и Ахбор, и Шафан, и Асия, к пророчице Гульде, жене Шаллума, сына Тиквы, сына Гаргаса, хранителя одежд, она жила во второй части Иерусалима, и беседовали с нею.

15 Она сказала им: так говорит Иегова, Бог Израилев: скажите тому человеку, который послал вас ко мне:

16 Так говорит Иегова: вот на место сие и на жителей его наведу бедствие, все сказанное в книге, которую читал царь Иудейский;

17 За то, что оставили Меня и кадят другим богам, огорчая Меня всеми делами рук своих; гнев мой воспылал на место сие, и не потухнет.

18 А царю Иудейскому, пославшему вас вопросить Иегову, так скажите: так говорит Иегова, Бог Израилев, касательно слов, которые ты слышал:

19 Поелику сердце твое смягчилось, и ты смирился пред Иеговою, услышав то, что Я изрек на место сие, и на жителей его, что они будут предметом ужаса и проклятия, и ты разодрал одежды свои, и плакал предо Мною, то и Я услышал тебя, говорит Иегова.

20 За это Я приложу тебя к отцам твоим, и положен будешь в гробницы твои в мире, и глаза твои не увидят всего того бедствия, которое Я наведу на место сие. И отнесли царю ответ.

2-а царiв

Розділ 22

1 Йосі́я був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я́ його матері Єдида, дочка́ Адаї з Боцкату.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:

4 „Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелі́чить те срібло, що зне́сене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі́ поро́га.

5 І нехай дадуть його на руку викона́вцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушко́дження хра́му, —

6 тесляра́м, і будівни́чим, і муляра́м, щоб купувати дерево та те́сане каміння на направу хра́му.

7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що да́не на їхню руку, бо чесно вони роблять“.

8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі Книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.

9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: „Раби твої ви́сипали те срібло, що зна́йдене в домі, і дали́ його на руку виконавцям робо́ти, поставленим у Господньому домі“.

10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав її перед царем.

11 І сталося, як цар почув слова Книги Зако́ну, то роздер свої шати...

12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царе́вому слузі, говорячи:

13 „Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї зна́йденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас“.

14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сто́рожа шат, — вона сиділа в Єрусалимі, на Ново́му Місті, — і говорили до неї.

15 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

16 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі слова́ тієї книги, що читав Юдин цар,

17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гніви́ти Мене всім ді́лом своїх рук. І розпали́вся Мій гнів на це місце, — і він не погасне!

18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — ті слова́, які ти чув:

19 За те, що зм'я́кло твоє серце, і ти впокори́вся перед Господнім лицем, коли почув, що́ Я говорив про це місце та про ме́шканців його, що вони стануть спусто́шенням та прокля́ттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

20 Тому́ то Я прилучу́ тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилу́чений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наво́джу на оце місце“. І вони прине́сли цю вістку цареві.

4-я книга Царств

Глава 22

2-а царiв

Розділ 22

1 Иосии было восемь лет, когда он начал царствовать, и царствовал в Иерусалиме тридцать один год. Имя матери его Иедида, дочь Адаии, из Воцкафы.

1 Йосі́я був віку восьми літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік. А ім'я́ його матері Єдида, дочка́ Адаї з Боцкату.

2 И поступал он праведно пред очами Иеговы, и ходил во всем стезею отца своего Давида, и не уклонялся ни направо, ни налево.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив усією дорогою свого батька Давида, і не вступався ані праворуч, ані ліворуч.

3 В восемнадцатый год царя Иосии, послал царь Шафана, сына Ацалии, сына Мешулламова, тайнописца, в дом Иеговы, с приказанием:

3 І сталося вісімнадцятого року царя Йосії, послав цар Шафана, сина Ацалії, Мешулламового сина, писаря, до Господнього дому, говорячи:

4 Пойди к первосвященнику Хелкии, пусть он выдаст все серебро, принесенное в дом Иеговы, которое собрали от народа стоящие на страже у порога.

4 „Піди до Хілкійї, первосвященика, і нехай перелі́чить те срібло, що зне́сене до Господнього дому, що зібрали від народу сторожі́ поро́га.

5 И пусть отдадут его в руки производителям работ, приставленным к дому Иеговы, а сии пусть раздают его работающим в доме, при починке повреждений дома:

5 І нехай дадуть його на руку викона́вцям роботи, поставленим у Господньому домі, а ті нехай дадуть його тим, хто працює в Господньому домі, щоб направляти ушко́дження хра́му, —

6 Плотникам и строителям, и каменщикам, и на покупку дерев и тесаных камней, для починки дома.

6 тесляра́м, і будівни́чим, і муляра́м, щоб купувати дерево та те́сане каміння на направу хра́му.

7 Впрочем не требовать у них отчета в серебре, переданном в их руки, потому что они действуют на веру.

7 Тільки нехай не облічуються з ними про те срібло, що да́не на їхню руку, бо чесно вони роблять“.

8 И сказал первосвященник Хелкия тайнописцу Шафану: я нашел в доме Иеговы книгу закона. И подал Хелкия книгу Шафану, и он прочитал ее.

8 І сказав Хілкійя, первосвященик, до писаря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі Книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту Книгу Шафанові, і той перечитав її.

9 И пришел тайнописец Шафан к царю, и принес царю ответ, и сказал: рабы твои высыпали серебро, найденное в доме, и передали его в руки производителям работ, приставленным к дому Иеговы.

9 І ввійшов писар Шафан до царя, і приніс цареві вістку, і сказав: „Раби твої ви́сипали те срібло, що зна́йдене в домі, і дали́ його на руку виконавцям робо́ти, поставленим у Господньому домі“.

10 И донес тайнописец Шафан царю, и сказал: книгу дал мне священник Хелкия, и читал ее Шафан пред царем.

10 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав її перед царем.

11 Царь, услышав слова книги закона, разодрал одежды свои.

11 І сталося, як цар почув слова Книги Зако́ну, то роздер свої шати...

12 И дал царь повеление Хелкии священнику и Ахикаму, сыну Шафанову, и Ахбору, сыну Михенну, и Шафану тайнописцу, и Асии, царскому служителю, и сказал:

12 І наказав цар священикові Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Ахборові, Міхаїному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царе́вому слузі, говорячи:

13 Пойдите, вопросите Иегову за меня и за народ и за всю Иудею, касательно слов сей найденной книги, потому что велик гнев Иеговы, который воспылал на нас, за то, что отцы наши не слушали слов сей книги, чтоб поступать согласно с предписанным нам.

13 „Ідіть, зверніться до Господа про мене й про народ, та про всього Юду, про слова цієї зна́йденої книги. Великий бо гнів Господній, що запалився на нас за те, що батьки наші не слухалися слів цієї книги, щоб робити все, що написано про нас“.

14 И пошел Хелкия священник и Ахикам, и Ахбор, и Шафан, и Асия, к пророчице Гульде, жене Шаллума, сына Тиквы, сына Гаргаса, хранителя одежд, она жила во второй части Иерусалима, и беседовали с нею.

14 І пішов священик Хілкійя, і Ахікам, і Ахбор, і Шафан, і Асая до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Тікви, сина Хархасового, сто́рожа шат, — вона сиділа в Єрусалимі, на Ново́му Місті, — і говорили до неї.

15 Она сказала им: так говорит Иегова, Бог Израилев: скажите тому человеку, который послал вас ко мне:

15 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

16 Так говорит Иегова: вот на место сие и на жителей его наведу бедствие, все сказанное в книге, которую читал царь Иудейский;

16 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі слова́ тієї книги, що читав Юдин цар,

17 За то, что оставили Меня и кадят другим богам, огорчая Меня всеми делами рук своих; гнев мой воспылал на место сие, и не потухнет.

17 за те, що вони покинули Мене, і кадили іншим богам, щоб гніви́ти Мене всім ді́лом своїх рук. І розпали́вся Мій гнів на це місце, — і він не погасне!

18 А царю Иудейскому, пославшему вас вопросить Иегову, так скажите: так говорит Иегова, Бог Израилев, касательно слов, которые ты слышал:

18 А Юдиному цареві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — ті слова́, які ти чув:

19 Поелику сердце твое смягчилось, и ты смирился пред Иеговою, услышав то, что Я изрек на место сие, и на жителей его, что они будут предметом ужаса и проклятия, и ты разодрал одежды свои, и плакал предо Мною, то и Я услышал тебя, говорит Иегова.

19 За те, що зм'я́кло твоє серце, і ти впокори́вся перед Господнім лицем, коли почув, що́ Я говорив про це місце та про ме́шканців його, що вони стануть спусто́шенням та прокля́ттям, і що ти роздер шати свої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

20 За это Я приложу тебя к отцам твоим, и положен будешь в гробницы твои в мире, и глаза твои не увидят всего того бедствия, которое Я наведу на место сие. И отнесли царю ответ.

20 Тому́ то Я прилучу́ тебе до батьків твоїх, і ти будеш прилу́чений до гробів своїх у мирі, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наво́джу на оце місце“. І вони прине́сли цю вістку цареві.

1.0x